Вчений Девід Іглман разом із двома аспірантами з медичного коледжу Бейлор у Х'юстоні (Техас) вирішили провести експеримент, щоб перевірити, чи дійсно під час небезпеки людина сприймає себе як в уповільненій зйомці.

У відомому фільмі Матриця, коли головний герой ухилявся від куль, то для нього час навколо уповільнювався. Учені вирішили перевірити, чи не так це в дійсності. Виявилося, що в реальному житті все саме навпаки, люди відчувають, що вони рухаються занадто повільно в навколишньому (швидкому) світі.

У ході експерименту, учені вирішили змусити учасників досліду по-справжньому злякатися - для цього вони скинули волонтерів на спеціальну сітку з дуже великої висоти (50 метрів). Експеримент виконувався без страховки, та ще й кілька разів.

У результаті, учасники відчули, що вони летять у безодню набагато довше, ніж це відбувалося насправді , адже вже через три секунди від початку падіння їхня швидкість досягала 113 кілометрів на годину. Також фахівці прикріпили на зап’ястя учасників перцептивний хронометр із дисплеєм, де цифри миготять із певною швидкістю.

Вчені припустили, що, якщо мозок людини дійсно здатен прискорити сприйняття навколишньої реальності в момент небезпеки, то під час падіння добровольці повинні будуть розглянути те, що відображається на дисплеї.

Однак такий результат у ході експерименту отриманий не був. У результаті чого, біологи вирішили, що в уповільненому сприйнятті винна пам’ять - у наляканої людини починає активно працювати ділянка мозку за назвою амігдала, що накопичує свого роду другорядний набір вражень саме в момент небезпеки.

Фахівці зазначають, що приблизно те ж саме людина відчуває упродовж всього життя . Будучи маленькими дітьми, ми сприймали кожен день як рік через те, що кожен з них був насичений пізнанням нового. Доросла людина вже не вважає навколишній простір таким незвичайним, у нього менше відкладається інформації, і відповідно, дні для нього летять швидко.